- зблукати
- —————————————————————————————зблука́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зблукати — а/ю, а/єш, док., розм. 1) перех. Блукаючи, обходити що небудь. 2) неперех. Те саме, що заблудити 1) … Український тлумачний словник
заблудити — (загубити правильний напрямок руху, утратити просторову орієнтацію), заблудитися, зблудити(ся), заблукати(ся), зблукати(ся), заплутатися; збитися, схибити (зійти із правильного шляху) … Словник синонімів української мови